Rejon emilczyński (ukr. Ємільчинський район, Jemilczynśkyj rajon) – jednostka administracyjna wchodząca w skład obwodu żytomierskiego Ukrainy.

Rejon emilczyński
Rejon
Herb Flaga
Herb Flaga
Państwo

 Ukraina

Obwód

 żytomierski

Siedziba

Emilczyn

Powierzchnia

2112 km²

Populacja (2017)
• liczba ludności


33 048[1]

Położenie na mapie
Położenie na mapie
Strona internetowa

Rejon został utworzony w 1936 roku. Jego powierzchnia wynosi 2112 km2, a ludność liczy około 34 tysięcy mieszkańców. Siedzibą władz rejonowych jest Emilczyn.

Na terenie rejonu znajduje się 2 osiedlowe rady i 35 silskich rad, obejmujących 117 wsi.

Demografia edytuj

Skład narodowościowy rejonu w 2001 roku według ukraińskiego spisu powszechnego:

Miejscowości rejonu edytuj

  • (Адамове)
  • (Андрієвичі)
  • (Антонівка)
  • (Аполлонівка)
  • Bastowa Rudnia (Бастова Рудня)
  • Barasze[3][4] (Бараші)
  • Berezówka (Березівка)
  • (Березники)
  • (Бобрицька Болярка)
  • (Бобриця)
  • (Болярка)
  • (Брідок)
  • (Будо-Бобриця)
  • (Червоний Бір)
  • (Чміль)
  • (Дзержинськ)
  • (Дібрівка)
  • (Дуга)
  • (Євгенівка)
  • (Єлизаветпіль)
  • Emilczyn (Ємільчине)
  • Hanniwka[5] (Ганнівка)
  • (Ганнопіль)
  • (Горбове)
  • (Гута-Бобрицька)
  • (Гута-Зеленицька)
  • (Хотиж)
  • (Хутір-Мокляки)
  • (Ілляшівка)
  • (Йосипівка)
  • (Яблунівка)
  • Jabłoniec (Яблунець)
  • (Яменець)
  • (Кам'янка)
  • (Кам'яногірка)
  • (Катеринівка)
  • (Киселівка)
  • Kyjanka (Киянка)
  • (Королівка)
  • (Косяк)
  • (Кочичине)
  • (Красногірка)
  • (Крем'янка)
  • (Кривотин)
  • Kulesze (Куліші)
  • (Лебідь)
  • (Лука)
  • (Льонівка)
  • (Майдан)
  • (Мала Глумча)
  • (Малий Кривотин)
  • (Малий Яблунець)
  • (Малоглумчанка)
  • (Маринівка)
  • (Мар'янівка)
  • (Медведеве)
  • (Миколаївка)
  • (Михайлівка)
  • (Мойсіївка)
  • (Мокляки)
  • (Нараївка)
  • (Неділище)
  • (Непізнаничі)
  • (Нитине)
  • (Нові Серби)
  • (Новоолександрівка)
  • (Новосілка)
  • (Ольхівка)
  • (Омелуша)
  • (Осівка)
  • Osowa (Осова)
  • (Паранине)
  • (Підлуби)
  • (Покощеве)
  • (Полоничеве)
  • (Просіка)
  • (Радичі)
  • Rychalśke (Рихальське)
  • (Рогівка)
  • (Руденька)
  • Rudnia Iwaniwska[6] (Рудня-Іванівська)
  • Rudnia Mykolaiwka[7] (Рудня-Миколаївка)
  • (Рясне)
  • (Садки)
  • Serby[8] (Серби)
  • (Сербо-Слобідка)
  • (Сергіївка)
  • (Середи)
  • (Симони)
  • (Синявка)
  • (Ситне)
  • (Сімаківка)
  • (Сорочень)
  • (Спаське)
  • (Стара Гута)
  • (Старий Хмерин)
  • (Старі Непізнаничі)
  • (Старі Серби)
  • (Степанівка)
  • (Шевченкове)
  • (Тайки)
  • (Усолуси)
  • (Варварівка)
  • (Велика Глумча)
  • (Велика Цвіля)
  • (Великий Яблунець)
  • Werby (Верби)
  • (Вересівка)
  • (Вікторівка)
  • (Вільшанка)
  • (Вірівка)
  • (Володимирівка)
  • (Забаро-Давидівка)
  • Zapruda (Запруда)
  • (Заровенка)
  • (Здоровець)
  • (Зелениця)
  • (Зорянка)
  • (Зосимівка)

Przypisy edytuj

  1. Чисельність населення (за оцінкою) на 1 березня 2017 року // Головне управління статистики у Житомирській області
  2. М. Дністрянський: Етнополітична географія України: проблеми теорії, методології, практики. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2006, s. 490.
  3. Barasze), [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. I: Aa – Dereneczna, Warszawa 1880, s. 105.
  4. Barasze), [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XV, cz. 1: Abablewo – Januszowo, Warszawa 1900, s. 81.
  5. Anniwka, 4.) ferma, tamże (powiat Nowogródwołyński) gm. Emilczyn, [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XV, cz. 1: Abablewo – Januszowo, Warszawa 1900, s. 34.
  6. Rudnia 12.), [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska, Warszawa 1902, s. 557.
  7. Rudnia 14.), [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. XV, cz. 2: Januszpol – Wola Justowska, Warszawa 1902, s. 557.
  8. Serby 3.)), [w:] Słownik geograficzny Królestwa Polskiego, t. X: Rukszenice – Sochaczew, Warszawa 1889, s. 437.