Marija Mychajliwna Diłaj (ukr. Марія Михайлівна Ділай; ur. 7 kwietnia 1980 w Tarnopolu[1]) – ukraińska malarka, designerka i działaczka społeczna.

Marija Diłaj
Марія Ділай
Data i miejsce urodzenia

7 kwietnia 1980
Tarnopol, ZSRR

Zawód, zajęcie

malarka, designerka i działaczka społeczna

Narodowość

ukraińska

Biografia

edytuj

Ukończyła Szkołę Średnią nr 27 w Tarnopolu, Tarnopolskie Kolegium Spółdzielcze (2001, obecnie Spółdzielcze Kolegium Handlowo-Ekonomiczne, specjalność – artysta i projektant), Kijowski Instytut Reklamy (2004), Międzynarodowy Uniwersytet Rozwoju Człowieka „Ukraina” (2014, specjalność – sztuka i projektowanie środowiska architektonicznego). Pracowała jako wykładowca na Wydziale Malarstwa i Rysunku w Kolegium Międzynarodowego Uniwersytetu „Ukraina” oraz w prywatnej szkole rozwoju dzieci „Klasyky”[1][2][3][4].

Mieszkała w Maladze (Hiszpania)[4][5][6]. Wypowiada się przeciwko przemocy psychicznej i fizycznej w rodzinie i porusza te tematy w swoich pracach[7][8].

Twórczość

edytuj

Pracowała w studio z artystą Iwanem Marczukiem[9].

Miała wystawy indywidualne w Tarnopolu (2009[1], 2011[2], 2014[10], 2020, 2021[11]), Maladze (2019, Hiszpania).

Stworzyła galerię portretów znanych osobistości: Bohdana Melnyczuka, Wiktora Pawłyka, Dmytro Wyszniewieckiego, Ihora Gerety, Ihora Mamusa, Ihora Pelycha, Iwana Puluja, Iwana Franki, Johanna Georga Pinsela, Łesi Ukrainki, Łesia Kurbasa, Mu’ammara al-Kaddafiego (jedyny jego portret, który tajemniczo zaginął), Romana Szuchewycza, Sołomiji Kruszelnyćkiej[2][9], Serhija Łazo i innych[1]. Namalowała kilka cerkwi i zamków w obwodzie tarnopolskim.

W 2018 r. namalowała obraz przedstawiający kobietę w masce, który serwis Znaj.ua uznał za "proroczy"[12].

Jej prace były publikowane w wydawnictwach „Żinka Ukrainy”, „Zołota Pektorał”, w katalogu prac przyjaciół artystki Iwana Marczuka. Niektóre obrazy artystki znajdują się w prywatnych kolekcjach w USA, Polsce, Wielkiej Brytanii, Francji, Kanadzie i Hiszpanii[1][2].

Pracuje w gatunku klasycznego portretu akademickiego[2].

Przypisy

edytuj
  1. a b c d e Федечко, М.: Ділай Марія Михайлівна. W: Тернопільський енциклопедичний словник. редкол.: Г. Яворський та ін.. T. 4: А—Я. Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010, s. 201. ISBN 978-966-528-318-8. (ukr.)
  2. a b c d e Мистці Тернопільщини. Частина 1. Образотворче мистецтво: бібліографічний покажчик / департамент культури, релігій та національностей Тернопільської облдержадміністарації, Тернопільська обласна університецька наукова бібліотека; укладач Миськів В.; вступна стаття І. Дуда; керівник проєкту та науковий редактор Вітенко В.; редактор Жовтко Г. Тернопіль: Підручники і посібники, 2015, s. 294–295, ISBN 978-966-07-2936-0.
  3. Відкрили виставку робіт тернопільської портретистки Марії Ділай, 20 хвилин Тернопіль, 31.03.2011.
  4. a b Софія Смірашевська, Картини Марії Ділай, що розповідають про домашнє насильство, сколихнули Іспанію, Я тернополянин, 07.06.2022.
  5. Іспанські рецепти від тернопільської художниці, Нова Тернопільська газета, 25.06.2020.
  6. Тернопільська художниця, роботами якої захоплюється Європа, повернулася до України, ПроТе, 11.10.2019.
  7. Тернопільська художниця Марія Ділай про своє життя на узбережжі Середземного моря, Нова Тернопільська газета, 17.11.2020.
  8. „Я вирішила малювати те, що відчуваю…”: у Тернополі відкрилась виставка картин Марії Ділай (фоторепортаж).
  9. a b Волинська, О. Як письменник художниці долю передбачив (невигадане), Золота Пектораль, 30.01.2017.
  10. Хроніка, Культура і життя, 07.08.2014, № 31, S. 5 (Хроніка).
  11. Тернопільська художниця покаже картини, які стали вагомим доказом у суді в Іспанії
  12. Тернопільська художниця написала пророчу картину, світ „вкурив” через два роки: „Жінка в масці”, Знай.юа, 25.10.2020.